Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2024 року (справа N947/4698/22)   #відкриття_матеріалів #висновок_експерта #додаткові_матеріали   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Долучення до матеріалів провадження висновків експертиз у процесі виконання вимог ст. 290 КПК та ознайомлення з ними стороною захисту не суперечить положенням ч. 11 вказаної норми процесуального закону(відкриття додаткових матеріалів, отриманих до судового розгляду).   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119168510

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 травня 2024 року (справа N757/54106/18-к)   #арифметична_помилка #уточнення_постанови #строки_досудового_розслідування   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Помилкове зазначення кінцевої дати строку досудового розслідування за відсутності змін чи уточнень відповідної постанови керівника органу прокуратури не може вважатися арифметичною помилкою та не тягнути відповідні юридичні наслідки.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119212809

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2024 року (справа N758/6173/22)   #ЄРДР #витяг_з_ЄРДР #судові_дебати #група_слідчих #істотне_порушення   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в кримінальному провадженні.   ✅ Та обставина, що стороною захисту доводи щодо кримінальної процесуальної дієздатності слідчого були висловлені на етапі судових дебатів, а не раніше окремим клопотанням, не може вказувати на те, що це питання стороною захисту не ставилося перед судом.    ✅ Надання прокурором копії постанови про створення групи слідчих у кримінальному провадженні має відбуватися на тій стадії процесу, де це питання ставиться стороною захисту. В протилежному випадку це становить істотне порушення норм КПК.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119134558

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2024 року (справа N454/3956/23)   #відмова_від_обвинувачення #приватне_обвинувачення #примирення #закриття_кримінального_провадження   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Відмова потерпілого від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення і примирення винного з потерпілим мають однаковий процесуальний наслідок (закриття провадження), однак врегульовують різні види правовідносин, що виникають у кримінальному провадженні між потерпілим та обвинуваченим (примирення та добровільна відмова потерпілого від обвинувачення), а тому і підстави для закриття кримінального провадження законодавцем виокремлено у різні пункти відповідних частин ст. 284 КПК.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119168467

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2024 року (справа N676/4040/20)   #допустимість #право_зберігати_мовчання #відсутність_захисника   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Недопустимими є показання, отримані від підозрюваної особи під час слідчих дій, у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе, або права бути представленим захисником. Це пояснюється тим, що право особи давати показання без застосування примусу є вкрай важливим для виконання завдань кримінального провадження, тому для оцінки допустимості показань визначальним є дотримання права особи зберігати мовчання і, як гарантія цього права, забезпечення її права бути представленою захисником. Порушення цих прав має або може мати прямий вплив на зміст отриманих показань, а тому такі порушення є релевантним фактором для оцінки допустимості показань.   ✅ Підходи до оцінки допустимості доказів, які існують незалежно від волі особи, суттєво відрізняються від оцінки показань особи. Фактори, які здатні зумовити недопустимість показань особи, можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу.   ✅ Якщо при проведенні огляду місця події після затримання особи не був присутній захисник, немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК, оскільки його присутність чи відсутність не може вплинути на ці властивості - існування речових доказів незалежно від волі засудженого.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118893402

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2024 року (справа N991/7976/23)   #строки_досудового_розслідування #окрема_ухвала #преюдиція   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Питання, яке стосується строків досудового розслідування може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акту до суду. Суд під час підготовчого судового засідання, як це встановлено п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК після отримання обвинувального акта з’ясовує означене питання і ухвалює самостійне аргументоване рішення.   ✅ Висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо строків досудового розслідування не мають преюдиційного значення для суду, який буде з’ясовувати питання про те, чи надійшов обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування.   ✅ Суд (суд апеляційної інстанції) наділений повноваженням постановити окрему ухвалу, але підставою для постановлення окремої ухвали не може бути звернення уваги заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та директора Національного антикорупційного бюро України на необхідність здійснення контролю щодо неухильного дотримання прокурорами та детективами під час здійснення досудового розслідування норм КПК (додержаннястроків досудового розслідування).   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119099761

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 травня 2024 року (справа N469/1409/15-к)   #додаткові_матеріали #відкриття_матеріалів #НСРД   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених НСРД, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною.   ✅ Невідкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК документів, які стали приводами і підставами для проведення НСРД, автоматично не вказує про необхідність визнання протоколів за результатами проведення НСРД недопустимими доказами в розумінні ст. 87 КПК. Зазначені обставини та причини несвоєчасного відкриття стороні захисту документів, які стали підставою для проведення НСРД, потребують ретельного аналізу з боку суду з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження, а також виходячи з того, чи мала сторона захисту реальну можливість ознайомитися з указаними документами для аргументування перед судом позиції щодо їх недопустимості, тобто для належної підготовки лінії захисту.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119099777

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 року (справа N695/2759/20)   #провокація #ознаки_провокації #підбурювання   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ На спростовування заяви про провокацію сторона обвинувачення повинна довести наявність конкретних, об’єктивних і перевірених дані, які б свідчили про початок злочинних дій зі сторони підозрюваного ще до внесення відомостей до ЄРДР.   ✅ Про провокаційні дії з боку працівників правоохоронних органів щодо підозрюваного свідчить той факт, що, провівши НСРД, слідчі не вжили заходів на припинення злочинної діяльності підозрюваного, а, навпаки, продовжили свої провокаційні дії за участю заявника, тобто не обмежилися пасивним розслідуванням, а продовжили підбурювати підозрювану особу та навмисними діями заявника провокували її на вчинення злочину.   ✅ Про відсутність умислу на одержання неправомірної вигоди свідчить те, що кошти, котрі залишилися на робочому столі в кабінеті підозрюваної особи після зустрічі із заявником, підозрюваний не привласнив, а здійснив усіх заходів щоб їх повернути заявнику.   ✅ Ініціювання телефонних розмов, зустрічей, передачі коштів, що негласно фіксувалися працівниками правоохоронних органів, вказує на те, що заявник виконував певні доручення правоохоронних органів, активно, наполегливо та цілеспрямовано діяв під їхнім контролем, переслідуючи виключно одну мету - надати підозрюваній особі неправомірну вигоду.   ✅ Сторона обвинувачення, спростовуючи версію про провокацію, має довести існування об’єктивної підозри, що підозрювана особа займається (займалася) злочинною діяльністю або схильна до вчинення злочинів.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118725413

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 року (справа N761/24404/22)   #розяснення_судового_рішення #ухвала_слідчого_судді #апеляційне_оскарження   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Об’єктом письмового роз’яснення у кримінальному процесуальному законодавстві визнано всю систему судових рішень, визначену ст. 369 КПК, до якої відносяться, в тому числі, рішення слідчих суддів.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118725295

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2024 року (справа N344/12021/22)   #релігійні_переконання #військовий_обовязок #військова_служба #альтернативна_служба #релігійні_організації #мобілізація #особливий_період   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Право сповідувати свою релігію або переконання не є абсолютним, а може бути обмежене за таких умов, як: законність; легітимна мета - інтереси громадської безпеки, необхідність охорони публічного порядку, здоров’я чи моралі, а також захист прав і свобод інших осіб; пропорційність, що окреслює межі правомірного втручання у право і дозволяє здійснення його лише у тій мірі, в якій це необхідно для досягнення зазначених вище законних цілей.    ✅ Ні стаття 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ні стаття 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо не передбачають права людини відмовитися від виконання військового обов’язку з міркувань совісті, у тому числі з мотивів релігійних переконань, і не унормовують порядок його реалізації.   ✅ Положення частини 4 статті 35 Конституції України як конституційно-правова норма згідно з частиною 3 статті 8 Основного Закону є нормою прямої дії. Проте цим конституційним положенням лише передбачено конституційну гарантію заміни військової служби альтернативною невійськовою за умови існування такої обставини, як несумісність виконання військового обов’язку з релігійними переконаннями громадянина. Водночас Конституція України не унормовує спосіб доведення цієї обставини, який визначається спеціальним законодавством.   ✅ Положення спеціального нормативно-правового акта пов’язують право на альтернативну (невійськову) службу лише з участю у діючих в установленому законом порядку релігійних організаціях, зміст віровчення яких несумісний з виконанням військового обов’язку. Положення Закону «Про альтернативну (невійськову) службу» не наділяють зазначеним вище правом осіб, що не належать до релігійних організацій, навіть незалежно від наявності чи відсутності у державі особливого правового режиму. Водночас норми частини 2 статті 1 Закону «Про альтернативну (невійськову) службу» щодо обмеження права на проходження альтернативної (невійськової) служби в умовах воєнного чи надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень поширюються лише на осіб, що входять до складу згаданих вище об’єднань громадян.   ✅ Відмова у проходженні невійськової служби особам, що не належать до релігійних організацій, не є обмеженням права на відповідну службу, яке в умовах воєнного стану потребувало би прийняття окремого нормативно-правового акта, оскільки Закон «Про альтернативну (невійськову) службу» взагалі не наділяє цих осіб правом на виконання військового обов’язку в альтернативний спосіб.    ✅ Альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби, на яку призивають громадян, зазначених у статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», віком 18-25 років. Можливості заміни в означений спосіб військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Закон «Про альтернативну (невійськову) службу» не передбачає.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118893514